понедельник, 1 августа 2011 г.

Прокрутка неактивных окон, находящихся под мышкой

В Windows мне не хватало возможности как в линуксе прокручивать окна, которые не находятся на переднем плане, при этом не щелкая их. То есть, есть одно активное окно, а мне нужно прокрутить неактивное, и, желательно, не щелкать его, то есть не делать активным.

Есть бесплатная программка, которая позволяет прокручивать неактивные, фоновые окна. Ее можно скачать по адресу:

http://antibody-software.com/web/software/software/wizmouse-makes-your-mouse-wheel-work-on-the-window-under-the-mouse/

среда, 9 марта 2011 г.

«Пісні надії і довіри» — християнські пісні з нотами

На своєму сайті виклав усі 66 пісень з нотами для друку і з архівом файлів у форматі міді для ознайомлення з мелодіями.
Ось адреса: http://www.svk.pp.ua/ru/pesni

Користуйтесь на здоров’я. Єдине застереження — не заробляйте на них гроші і не видавайте їх за свої. Переважна більшість пісень були перекладені з англійської членами нашої церкви, а багато пісень були і написані нашими братами з-за кордону.

«По Божій милості» — украинский перевод стихотворения Дитриха Бонхеффера

Мы с друзьями перевели стихотворение Дитриха Бонхеффера на украинский язык. Вообще-то мы перевели песню, написанную на эти слова. Это стихотворение Бонхеффер написал в концлагере к новому году (1945) за несколько месяцев перед своей смертью, и, насколько я знаю, он послал его маме, чтобы утешить и подкрепить ее.
PDF и миди-файл песни можете загрузить на моем сайте: http://www.svk.pp.ua/ru/pesni

А вот наш перевод:

1. Я бережений милістю Твоєю,
Ти дивно близький нам на цій землі.
В житті моя надія лиш на Тебе,
І так ведеш мене ти кожний рік.

Приспів:
По Божій милості й любові завжди
Небесні ангели нас бережуть.
Ми знаємо, що Бог вночі і зранку
Рукою направляє нашу путь.

2. Та давній ворог тисне на сумління
І дні лихі приносять тягарі.
О, дай душі пригніченій спасіння,
Що Ти до нього готуватись вчив.

3. Якщо Ти піднесеш нам повну чашу
Гірких страждань, ми приймемо її
Із вдячністю, без нарікань і страху
З Твоєї, Боже, доброї руки.

4. А в дні, коли даєш нам знову радість,
Коли яскравим сонце є вгорі,
Згадаємо, як вів Ти, Боже, завжди
І все життя присвятимо Тобі.

5. Нехай теплом горить сьогодні свічка,
Що в темряві Ти нашій запалив,
Щоб нова зустріч вже була навічно,
Вночі вогонь ніхто щоб не згасив.

6. Коли глибока тиша огортає,
Прислухайся до звуків з вишини:
Навколо світ невидимий зринає
І чути пісню слави і хвали

А вот оригинальный текст Бонхеффера:

Von guten Mächten treu und still umgeben,
Behütet und getröstet wunderbar,
So will ich diese Tage mit euch leben
Und mit euch gehen in ein neues Jahr.

Noch will das alte unsre Herzen quälen,
Noch drückt uns böser Tage schwere Last.
Ach, Herr, gib unsern aufgescheuchten Seelen
Das Heil, für das du uns bereitet hast.

Und reichst du uns den schweren Kelch, den bittern
Des Leids, gefüllt bis an den höchsten Rand,
So nehmen wir ihn dankbar ohne Zittern
Aus deiner guten und geliebten Hand.

Doch willst du uns noch einmal Freude schenken
An dieser Welt und ihrer Sonne Glanz,
Dann wolln wir des Vergangenen gedenken
Und dann gehört dir unser Leben ganz.

Lass warm und still die Kerzen heute flammen,
Die du in unsre Dunkelheit gebracht.
Führ, wenn es sein kann, wieder uns zusammen.
Wir wissen es, dein Licht scheint in der Nacht.

Wenn sich die Stille nun tief um uns breitet,
So lass uns hören jenen vollen Klang
Der Welt, die unsichtbar sich um uns weitet,
All deiner Kinder hohen Lobgesang.

Von guten Mächten wunderbar geborgen,
Erwarten wir getrost, was kommen mag.
Gott ist mit uns am Abend und am Morgen
Und ganz gewiss an jedem neuen Tag.

суббота, 19 февраля 2011 г.

«Рай», ведущий прямо в ад

Сонет 129 Вильяма Шекспира
перевод А. М. Финкеля

Растрата духа — такова цена
За похоть: как коварна и опасна,
Груба, подла, неистова она,
Свирепа, вероломна, любострастна.

Насытившись, — тотчас ее бранят;
Едва достигнув, сразу презирают.
И как приманке ей никто не рад,
И как приманку все ее хватают.

Безумен тот, кто гонится за ней;
Безумен тот, кто обладает ею.
За нею мчишься — счастья нет сильней,
Ее догнал — нет горя тяжелее.

Все это знают. Только не хотят
Покинуть рай, ведущий прямо в ад.

Сегодня мне попался этот сонет 129 Уильяма Шекспира в прекрасном переводе. Разве не так бывает, когда я удовлетворяю свои страсти? Не слушаю голос разума, иду за влечением, а потом жалею о потерянном времени (как минимум!), думаю, а что я мог бы сделать за это время, а иногда даже брезгую собой. Воистину, «насытившись, — тот час ее бранят».

И знаю, что так уже было, но почему то забываю или думаю, что сейчас будет по-другому, или причина другая, более важная. Не такое ли отношение алкоголика? «Вот, сейчас будет хорошо, разве будет лучше, если я откажусь? Останусь только неудовлетворенным, и все» А после — утраченное достоинство, сожаление, угрызения совести и обещания впредь держаться. Автор называет похоть безумием. Мудрость же помогает избежать этой ловушки, не поддаться на эту приманку и не искать «рая, ведущего прямо в ад». Можно сказать и другими словами: мудрость — это когда не разум служит чувствам, подыскивая оправдания для похоти, а чувства подчинены разуму и добавляют человеку сил и вдохновения поступать по совести.