Хочу познайомити вас з віршем. Спочатку я зустрів лише уривок з нього в якійсь статті, і цей уривок визначає, якою має бути справжня людина. Тоді я вирішив знайти весь вірш. При цьому трохи прочитав про Івана Світличного, автора цього вірша. І головне, що він не лише так писав, а так жив. Ось цей вірш:
-
Ми — мужчини, й за кодексом честі ми чинимо —
Не для вигод і пільг, не для слави й хвали.
Є високий, шляхетний закон між мужчинами:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли? -
-
Підла наволоч рано богує без спротиву,
Рве зубами, де жирно, де кайф, де калим.
Ми їй ребра полічимо, віку вкоротимо.
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли? -
-
Ми, мужчини, на інших кивати не любимо.
Кажеш, гиді багато? А ви де були?
Ми спитаєм, як слід, і себе не забудемо:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли? -
-
Ти — мужчина? Ти — справжній мужчина?
Прекрасно. Хай вітри, хай шторми, хай дев’яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй наш девіз, наше гасло:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли? -
(Іван Світличний)
