пятница, 12 марта 2010 г.

Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Хочу познайомити вас з віршем. Спочатку я зустрів лише уривок з нього в якійсь статті, і цей уривок визначає, якою має бути справжня людина. Тоді я вирішив знайти весь вірш. При цьому трохи прочитав про Івана Світличного, автора цього вірша. І головне, що він не лише так писав, а так жив. Ось цей вірш:

Ми — мужчини, й за кодексом честі ми чинимо —
Не для вигод і пільг, не для слави й хвали.
Є високий, шляхетний закон між мужчинами:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Підла наволоч рано богує без спротиву,
Рве зубами, де жирно, де кайф, де калим.
Ми їй ребра полічимо, віку вкоротимо.
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Ми, мужчини, на інших кивати не любимо.
Кажеш, гиді багато? А ви де були?
Ми спитаєм, як слід, і себе не забудемо:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Ти — мужчина? Ти — справжній мужчина?
Прекрасно. Хай вітри, хай шторми, хай дев’яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй наш девіз, наше гасло:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

(Іван Світличний)